СКАРБИ УКРАЇНИ
Вожді кочівників прагнули максимального комфорту в потойбічному житті. Тому разом з ними в могили клали дружин, рабів, коней, зброю і гори золота. В українській землі не знаходили нічого дорожчого за скіфські прикраси. У 8 столітті до нашої ери іраномовні племена прийшли з Азії на узбережжя Азовського і Чорного морів, а згодом почали розселятися ближче до Дніпра. Вони не були схожими на нинішніх степових кочівників – мали світле волосся та сірі очі. Себе називали сколотами, тобто лучниками. Греки, які в 7 столітті до н.е. створили перші поліси в Причорномор’ї, називали їх скіфами. «Шкіру з голови здирають таким чином: роблять круговий надріз біля вух, потім хапають за волосся і витрушують голову зі шкіри. Потім шкіру очищають від м’яса бичачим ребром і мнуть її руками. Вичиненою шкірою скіфський воїн користується як рушником для рук, прив’язує до вуздечки свого коня і гордо красується нею», – Геродот, «Історія» (5 століття н.е.) Всі народи, яким не пощастило стати сусідами скіфів, відзначали їхню войовничість і жорстокість. Грецький історик Геродот писав, що для отримання своєї частини здобичі після набігу вершник мав пред’явити голову вбитого ворога. Зі знятих скальпів виготовляли плащі і рушники, зі шкіри рук – чохли для сагайдаків. Бойовий дух і кровожерність закарбувалися у скіфських виробах із золота. На них зображали диких тварин, воїнів, елементи побуту. Динамічний і первісний стиль прозвали «звіриним». Розквіт скіфської культури припав на 4 століття до н.е., коли було створено велику частину знайдених археологами коштовностей. Після цього Скіфське царство проіснувало 800 років. У 3 столітті н.е. на землях Причорномор’я кочували племена готів, які потіснили скіфів. Ще через століття відбулося нашестя гунів. Скіфи змішалися з іншими народами і втратили ідентичність, але залишили на території України безліч слідів своєї культури. WAS відібрав найцінніші – в прямому значенні.
Меч-акінак і пектораль Знайдено: курган Товста могила, Дніпропетровська область Зовні скіфські кургани нагадують пагорби природного походження. Щоби визначати штучні насипи, радянський археолог Олексій Тереножкін винайшов метод ручного буріння. Якщо в свердловині знаходять глину, в пагорбі може бути скіфська гробниця. В 1964-му році в кургані неподалік від Нікополя пробурили дві свердловини. Обидві виявилися порожніми. Після цього Товсту могилу вважали звичайним пагорбом. Наступного року після виявлення чаші в Гаймановій могилі, в 1971-му, Борис Мозолевський взявся за інший курган – Товсту могилу. Він зробив ще дві свердловини, але отримав той же результат. Мозолевський не здався і пробурив третю, а за місяць очолив розкопки кургану. У похованні скіфського вождя були знайдені скелети слуг і коней, зброя, посуд, понад 600 прикрас і короткий залізний меч-акінак із золотим рельєфним держаком. Такі мечі дозволяють простежити зв’язок скіфів із Західною Азією, звідки зброя потрапила до Північного Причорномор’я. Піхви розкішно оздоблені в звіриному стилі.
Бляха з оленем Знайдено: курган Куль-Оба, Крим Після розкопки гробниці в Куль-Оба туди вночі вдерся місцевий грек Дмитрій Бавро з двома спільниками. Вони знайшли безліч золотих бляшок, а під плитами підлоги – схованок. Нашийну гривну із золотими лев’ячими головами на кінцях грабіжники розрубали сокирою на три частини. Пізніше Бавро явився з повинною до керівника розкопок Поля Дюбрюкса, якого знав особисто. Дмитрій розповів про злочин і здав свою долю награбованого: частину гривні з головою лева на кінці і бляху у формі оленя, яка колись прикрашала щит воїна. За повернення скарбів Бавро отримав 1200 рублів від Миколи I. Цар пообіцяв винагороду за повернення інших коштовностей з Куль-Оба, але за ними так ніхто і не звернувся.
Горит зі сценами життя Ахілла Знайдено: Мелітопольський курган, Запорізька область В 1954 році житель Мелітополя провалився в підземелля, коли копав колодязь. Археологи знайшли всередині два поховання. В могилі вельможної скіф’янки з рабинею збереглися залишки поховальної колісниці і близько 4000 золотих прикрас. В могилі воїна виявили два скелети коня, бойовий пояс, золоті бляхи і золоту деталь горита зі сценами з життя Ахілла. Життя героя «Іліади» докладно проілюстровано. Швидше за все, прикрасу виготовляли грецькі майстри. Основний сюжет читається зліва направо, як в коміксах або християнських житіях. Він починається з того, як маленький Ахілл вчиться стріляти з лука, а закінчується сценою, в якій мати забирає прах вбитого Ахілла додому. На гориті знайшлося місце і для звіриного стилю: у верхньому ряду зображені собака, заєць, левиця, пантера і олень.
Золотий гребінь Знайдено: курган Солоха, Запорізька область Солоха – курган скіфського царя або багатого вельможі. Експедиція сходознавця і археолога Миколи Веселовського в 1912 році виявила його на лівому березі Дніпра неподалік від Кам’янки-Дніпровської. Веселовський добре розбирався в давніх курганах і вважався найкращим фахівцем з народів залізної доби в Російській імперії. В кургані Солоха експедиція знайшла дві могили. Усипальниця жінки була розграбована, але поховання чоловіка залишилося недоторканим. В ньому також лежали скелети зброєносця, слуги, конюха і п’яти коней. Воїн був в обладунках, поруч з ним поклали бронзовий шолом і золотий гребінь. На гребені зображено бій трьох скіфів. Крайній справа щойно втратив коня і тепер б’ється пішим. Шансів мало. Проти нього – вершник в дорогому пластинчастому панцирі і грецькому шоломі. На допомогу вершнику поспішає воїн з коротким мечем і щитом.
Срібна чаша Знайдено: Гайманова могила, Запорізька область В 1970 році вчені Інституту археології АН УРСР поспіхом досліджували кургани на територіях, якими планувалося прокласти зрошувальні канали. Великий скіфський курган Гайманова могила розташований біля села Балки Василівського району в оточенні п’яти десятків менших. Археологи перевірили 22 – розграбовані. Відкрили чотири могили в центральному – те ж саме. Коли група вже залишала курган, учасник експедиції Борис Мозолевський знайшов схованку з безліччю цінних предметів. «Щоразу, коли хочуть випити міцнішого вина, кажуть: «Налий по-скіфськи!» – писав Геродот. Найвідомішою знахідкою стала срібна чаша з позолотою. На ній зображені шість скіфів. Двоє з них розмовляють, вони вбрані в парадний одяг, тримають батоги і булави в руках – це вожді. Зі зворотного боку чоловік старшого віку передає щось молодшому. В цьому вбачають сюжет з епосу чи фіксацію важливої події, наприклад, укладення договору між племенами. Під однією ручкою зображено літнього воїна, що стоїть на колінах. Під іншою скіф п’є нерозбавлене вино з бурдюка. Цьому кочівники навчили греків, які зазвичай розбавляли вино водою.
Підвісок «Голова Афіни» Знайдено: курган Куль-Оба, Крим Грецькі колонії активно торгували із сусідами. Скіфи продавали вироби зі шкіри та збрую, натомість отримували тканини, вино і золото. Згодом грецькі майстри навчилися на замовлення багатих скіфів робити прикраси у звіриному стилі. Яскравий приклад такої співпраці випадково знайшли в кримському кургані Куль-Оба. В 1830 році уряд Російської імперії переселяв родини відставних офіцерів з Севастополя до Керчі. Камінь для будівництва нового житла брали неподалік, з пагорба Куль-Оба. Роботами керував Поль Дюбрюкс, доглядач Керченських соляних озер і археолог-любитель за сумісництвом. Він швидко зрозумів, що Куль-Оба створила не природа, а людина. Всередині було поховання скіфського царя. На голові небіжчика – золота діадема, зап’ястя – в золотих браслетах, на шиї – золотий диск вагою 461 грам. Скіфи вірили, що загробне життя продовжує земне. Тому все цінне, включно з дружинами і рабами, клали до могили вельможного небіжчика. Ймовірна дружина царя лежала неподалік від нього, теж вся в золоті. Найцікавіші предмети – дві парні скроневі підвіски грецького походження з портретом богині Афіни. Обличчя нагадує знамениту статую Афіну Парфенос роботи Фідія (5 століття до н.е.). Саму прикрасу явно виготовляли на скіфський смак.
Неподалік від акінака Мозолевський знайшов відому кожному золоту пектораль вагою 1140 грамів. Прикраса зроблена сучасниками Олександра Македонського. Швидше за все, виготовлена в Греції на замовлення скіфського вельможі. Композиція складається з трьох рівнів. Нижній – сцени за участю звірів. Середній – квіткові мотиви. На верхньому – фігури скіфів і домашніх тварин.